«Я був в Донецьку вперше в 2012 році. Місто вразило мене тоді своєю пишністю. Було неозброєним поглядом видно, що звідси наповнюється бюджет всієї України. Дорогі вітрини розкішних бутиків, ставна гордовитість середнього класу, вогні шинків, клубів і дискотек - все тут було більше схоже на столицю, а не на провінційне місто. Минуло сім років, і Донецьк справді став столицею. Нехай невизнаної ніким, але незалежної держави. І разом з тим він став виглядати, як бідне депресивне промислове місто десь на задвірках цивілізації», - написав він.
Публіцист зазначає, що раніше тут було повно будівництв. «Люди з шахтарських селищ і бідних західноукраїнських міст їхали сюди за довгою гривнею. Тепер ті, хто може, самі їдуть звідси, світ за очі. Те, що не встигли добудувати до 2014 року, залишилося безнадійним довгобудом. Відчути пережиту містом еволюцію можна буквально, просто прогулявшись по Київському проспекту, який веде з центру до північно-західної околиці. Починаєш йти по цілком жвавому мегаполісу: напружений рух транспорту, натовпу на світлофорах, купа магазинів і державних установ, навколо яких відчувається ритм життя. Через півгодини раптом помічаєш, що вивіски на установах і навіть вуличні покажчики все частіше на українській, а не російській мові. Їх просто не змінювали з початку війни. Та й самі ці магазини і фірми вже закрилися», - розповів Сахнін.
За його словами, в деяких будинках трапляються нежитлові квартири, які «витріщаються на вулицю вибитими або забитими фанерою вікнами». «Несподівано здригаєшся, коли повз тебе проїжджає самотня машина: на величезній чотирьохсмуговій дорозі майже немає транспорту. Рідкісні перехожі поглядають з подивом, здається, нечисленні жителі, що тут залишилися, знають один одного в обличчя. Під кінець місто починає виглядати, як в якийсь антиутопії в стилі кіберпанк, де сюжет розігрується на руїнах колись розвинутої цивілізації, яка пережила апокаліптичну катастрофу. Київський проспект якраз і веде до епіцентру цієї катастрофи - до руїн аеропорту, за які в 2014-2015 роках йшли самі кровопролитні бої», - зазначає пропагандист.
Цей сорокахвилинний променад з повсякденної міської метушні до руїн, по яких бродять зграї диких собак, навіяв Сахіну сумні думки про долю пострадянських країн. «За 30 років вони пройшли шлях від статусу наддержави і другої економіки світу з одним з найбажаніших в усьому світі соцпакетом і передовою наукою до злиденної вимираючої периферії, яку роздирають етнічні конфлікти і братовбивчі війни. Але навіть в воронках від вибухів проростає трава. І що на Донбасі, який дійшов до останньої стадії пострадянської еволюції, теж починається щось нове. Щось, що було важко очікувати від регіону, в якому вчитель, соціальний працівник або медсестра отримують 5 тисяч рублів, в якому немає фінансової системи і не можна отримати грошовий переказ, а видані там документи не визнаються ніде в світі», - резюмував політичний активіст.
14 вересня за новим церковним календарем (27 вересня за старим) - Воздвиження Хреста Господнього, нагадують Патріоти України. Свято пов'язане з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хр...
Різдво Пресвятої Богородиці віруючі за новим стилем відзначають 8 вересня. І цей день вважається дуже сильним енергетично, а молитви мають особливу потужність. За однією з традицій жінки, у яких немає дітей, накривають святковий стіл і запрошують бідни...