"Життя в умовах гострого дефіциту води - це близькі реалії українців", - кліматолог

Про це у своєму блозі пише кліматолог, географ-метеоролог, завідувач відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух, передають Патріоти України.

"У РНБО повідомили, що Україна може стикнутися з дефіцитом води в басейнах деяких річок, і це вимагатиме оптимізації використання водних ресурсів та їх економного споживання.

Маловоддя річок в Україні є результатом змін клімату на планеті. Змінюється не лише термічний режим, але й загальний стан кліматичної системи: стан атмосфери, режим зволоження, вітру та небезпечних явищ, змінюються гідросфера, літосфера і біосфера.

Причому в нашій країні зростання температури протягом останніх десятиліть відбувається значно швидше, ніж у цілому на планеті. Найбільше підвищення температури у нас відзначається у зимовий період. Наприклад, метеорологічної зими 2019-2020 років фактично не було, а висока загальна температура взимку призвела до того, що опади, якщо і траплялися, то переважно були у вигляді дощу. До того ж, не було стійкого снігового покриву, а саме він є основним джерелом живлення річок в Україні. Та й взагалі, опадів взимку було вкрай мало, і так вже п’ятий рік поспіль. Ситуацію ускладнює і те, що через високі температури ці і так незначні опади суттєво випаровуються.

Плюс збільшується тривалість бездощового періоду. Наприклад, торік в деяких регіонах, зокрема, в Черкаській і Одеській областях тривалість періоду без опадів сягала двох місяців і більше.

Україна належить до європейських країн, де і так не надто багато водних ресурсів. Але несприятливі погодні умови погіршують ситуацію і призводять до дефіциту води.

Проблему дефіциту води в басейнах річок Україна не може вирішити самотужки. Адже до цієї проблеми призводять глобальні процеси і явища. Атмосфера не має державних кордонів – для неї існують лише кордони між баричними системами, зонами високого і низького тиску. Повітря весь час рухається і перемішується, а, відтак, ми не можемо в одній країні щось змінити так, щоб це вплинуло на клімат загалом і на наповнення річок зокрема. Усі дії між країнами в цьому напрямку мають бути скоординовані, адже ті повітряні маси, які три дні тому були над Гренландією, сьогодні вже в Україні, а за дві доби будуть десь за Уралом.

Ми не можемо контролювати такі процеси, але можемо суттєво впливати на атмосферу. Зокрема, причиною підвищення температури є людська діяльність, і це вже не є предметом дискусії, це – доведений факт.

Зважаючи на вище перелічені кліматичні зміни, у найближчі роки, окрім маловоддя річок, ми можемо стикнутися з масою інших проблем.

По-перше, більш ранній період вегетації рослин. До цього призводять високі температури. Цього року для деяких рослин він навіть на припинявся. Оскільки ми знаходимося у помірних широтах, у нас можливі арктичні вторгнення, схожі на ті, що ми спостерігали буквально на днях, і вони нікуди не подінуться і в майбутньому. Це може призводити до заморозків і пошкоджувати рослини, а, відповідно, завдавати суттєвої шкоди сільському господарству та зменшувати наші урожаї.

По-друге, підвищуються максимальні температури влітку, а також збільшується тривалість безперервного спекотного періоду. Високі температури (вище +20 градусів) уже зберігаються не тільки вдень, але й вночі, і такі ночі називають "тропічними". А збільшення теплового стресу впливає на самопочуття та здоров’я людей, особливо людей похилого віку, дітей та хворих.

По-третє, все це впливає на діяльність різних галузей економіки. Наприклад, якщо температура тривалий період тримається вище +25 градусів, підвищується температура води. Внаслідок цього у воді множаться синьо-зелені водорості, починається цвітіння води і погіршується її якість. Це призводить до зменшення кисню в воді та, зрештою, до загибелі риби.

Інший наслідок – підвищується температура у водоймах охолоджувачів АЕС, а це призводить до того, що реактори змушені на певний час зупинятися, бо не можуть ефективно працювати.

Також за високих температур у нас зростають витрати на кондиціювання, а, відповідно, постають виклики перед галуззю енергетики, яка має забезпечити потрібну кількість енергії і в такі пікові навантаження.

По-четверте, починає зростати інтенсивність таких явищ, як грози, зливи, смерчі, шквали тощо, що часто руйнують домівки та інфраструктури, завдаючи чималої шкоди.

Смерчі в Україні стають дедалі частішим явищем. Раніше вони траплялися лише з кінця квітня і у травні, зараз вони бувають з березня по вересень. Причому смерчі – це потужне явище, яке неможливо спрогнозувати заздалегідь.

По-п’яте, ми часто спостерігаємо таку картину: протягом літа тривалий період без опадів, а потім випадає один короткочасний дощ, який дає місячну або двомісячну норму опадів. Це призводить до підтоплень, ерозії та інших негативних наслідків.

Проблема зміни клімату – це проблема тисячоліття. Немає жодної сфери, яка б не залежала від цього. І з кожним роком вплив погоди на нас посилюється.

Проблема дефіциту води – один із наслідків зміни клімату. Маловоддя українських річок, безперечно, змусить нас переглянути своє ставлення до води і почати її економити.

З одного боку, у нас зменшується кількість природних джерел води та погіршується якість цих джерел, а з іншого – зростає водокористування. У нас з’являється все більше видів промисловості, які потребують води, населення починає більше споживати. Тому дефіцит води далі відчуватиметься ще гостріше.

Вода не є безмежним ресурсом. Навпаки, він настільки обмежений, що ми відчуємо його дефіцит дуже скоро – його відчує вже нинішнє покоління українців.

Тому зараз важливо дуже заощадливо ставитися до цього ресурсу. Наразі існує чимало технологій, як дозволяють економно використовувати воду. Наприклад, значна частина води витрачається на зрошення сільськогосподарських угідь, особливо в нинішніх умовах підвищеної посушливості. Навіть у північних областях України зараз неможливо виростити врожай без зрошення, на кажу вже про південь. Тут може виручити використання крапельного поливу та інших сучасних технологій, які дозволять отримати урожай, витрачаючи невелику кількість води.

У порівнянні з Європою в Україні навіть немає культури економії води, тому нам доведеться звикати до нових реалій. Неминуче в нашій країні почнуть обмежувати постачання води, тобто даватимуть її по годинах. Це – наші близькі реалії, ми прийдемо до цього.

У сільській місцевості, де немає централізованого водопостачання, вже сьогодні зникає вода в колодязях. Тому люди змушені пробивати свердловини на 20-30 метрів глибші, ніж раніше. Але при цьому також виникають певні проблеми, наприклад, із якістю води.

Якщо десять років тому ми ставилися до проблеми дефіциту води досить скептично, то зараз вона стосується кожного українця."