А як одягалися українці сто років тому, коли приходили холоди? Український Інститут Історії Моди поділився фотографіями старовинного верхнього одягу та цікавими фактами про нього, передають Патріоти України.
Речі, представлені в галереї, зберігаються в приватних збірках: Відкрита скриня, Ешколь та колекції Володимира Щибрі.
У селян у хаті були визначені особливі місця для одягу: зимову верхню одіж зберігали в коморі, а юпки та керсетки на жердинах під стелею.
Ширина домотканого сукна була 50-75 см, тому широкі деталі верхнього одягу збирались з декількох частин, що зумовлює його мозаїчний характер.
Верхній суконний одяг чоловіків і жінок зазвичай був однаковим по крою. Різниця була лише у кількості оздоби жіночий більше декорували різнокольоровими шнурами, вишивкою тощо.
Колір домотканого, валяного сукна для виготовлення свит залежав від породи та віку овець, поширених у певній місцевості. При стрижці ягнят отримували вовну більш однорідну по кольору: чорну, білу, сіру.
В кінці ХІХ століття парубки носили важкі вовняні свити навіть влітку. Якою б не була спека, виходити на люди в одній сорочці вважалося непристойним. Тому свити одягали наопашки (накидали на плечі, не вдягаючи в рукава).
На свято можна приготувати прості страви, які не вдарять по фігурі. У неділю, 23 червня, цьогоріч відзначатиметься Трійця – 50-й день після Великодня (Воскресіння Христове). Традиційно меню на Паску жирне, у ньому багато м'ясних страв, оскільки до свя...
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...