"Ядерні кошмари 80-х років повернулися", - The Times

Якщо вам здається, що ситуація в Європі зараз напружена, зачекайте, поки почнеться нова ядерна гонка озброєнь. Саме це і чекає всіх нас після рішення США і Росії призупинити участь у Договорі про ліквідацію ракет малої і середньої дальності (РСМД), пише The Times, передають Патріоти України.

Цей документ з’явився ще в часи, коли СРСР користувався страшною військовою перевагою в Європі. Атака країн Варшавського договору привела б до того, що США довелося б робити дуже неприємний вибір: або змиритися з поразкою, або завдати ядерний удар у відповідь. Саме тому в 1980-х роках американські ракети середньої дальності і балістичні «Першинг-1» з’явилися у Великій Британії, Західній Німеччині й інших країнах. З приходом до влади Михайла Горбачова СРСР відмовився від гонки озброєнь і підписав угоду про РСМД в 1987 році. Більш ніж 2,6 тисяч ракет були ліквідовані з обох боків. А безпека європейців зміцнилася.

Але світ знову змінився. Китай тепер став єдиним серйозним суперником США. Росія може погрожувати окремим країнам, особливо таким, як Україна, до яких російські сили можуть просто доїхати. Вона допомогла режиму в Сирії влаштувати криваву бійню. Але вона досі не може зрівнятися з об’єднаним НАТО. Росія витрачає лише трохи більше на оборону, ніж Велика Британія (і в 10 разів менше, ніж США). Однак, через низькі зарплати, дешеву землю і матеріали Кремль за свої дешеві рублі може все ж отримати більше «вихлопу».

Але всі ці фантастичні надзвукові ракети, ядерні торпеди й інше озброєння, про яке з такою гордістю говорив Володимир Путні, покликані прищеплювати національну гордість росіянам і демонструвати наміри. Вони не придатні для застосування у реальних війнах. Вони існують лише для того, щоб переконати росіян, що їхня країна все ще «супердержава», не зважаючи на те, що її економіка опирається на експорт ресурсів і переживає стагнацію, її інфраструктура ганебна, бюрократія застаріла, а населення скорочується.

Найбільш ефективною зовнішньополітичною тактикою Кремля до цього часу The Times називає спроби посіяти розбрат між країнами Заходу і всередині кожної з них. Власне, дії самих західних країн спростили це завдання. Адміністрація Джорджа Буша-молодшого втягнула європейських союзників у катастрофічну війну в Іраку. Адміністрація Барака Обами принесла в жертву інтереси європейців заради наївного «перезавантаження» відносин з Росією. А команда Дональда Трампа думає, що альянси для бовдурів. Тому нинішній американський президент віддає перевагу зближенню з диктаторами. У свою чергу, Європа здебільшого скупиться у витратах на власну оборону і безтурботно ігнорує американські занепокоєння через європейський бізнес з Китаєм, Іраном і Росією.

З американської точки зору, причин відмовитися від договору про РСМД достатньо. Росія з 2008 року розвивала нові крилаті ракети наземного базування, порушуючи домовленості. Диваки били тривогу, але адміністрація Барака Обами роками відмовлялася публічно виступити проти Кремля. Білий дім Трампа з радістю це робить, але здебільшого тому, що він хоче розробити власні такі ракети. Однак, цього разу американська зброя буде призначена для розгортання не в Європі, а в Азії. І їхня мета буде стримувати зростання регіонального домінування Китаю.

Росії теж набрид ядерний договір. Її застарілі літаки і кораблі роблять ракети наземного базування привабливими. А заборона їх будувати все псує. Договір про РСМД не зупинив розгортання систем ПРО США на території Польщі і Румунії. Щоправда, вони не дуже вплинули на заходи ядерного стримування Росії, тому що ракети-перехоплювачі націлені проти іранської зброї. Але Кремлю не подобається взагалі присутність високотехнологічного озброєння США в країнах, які колись були частиною його «імперії».

Повний розрив договору про РСМД може дати початок новій тристоронній гонці озброєнь, в якій будуть брати участь США, Росія і Китай. І при цьому йдеться про значно більше озброєння. Адже в серці ядерного стримування – міжконтинентальні балістичні ракети. Остання волосинка, на якій тримається старий режим ядерного стримування – це угода про скорочення стратегічних озброєнь (New START), дія якої спливає в 2021 році. Адміністрація Дональда Трампа не виявляє зацікавленості у її продовженні. Радник президента США з національної безпеки, схоже, розглядає міжнародні угоди як ознаку слабкості.

Але за дивною логікою ядерного стримування, значна перевага однієї зі сторін може зробити війну більш вірогідною, а не навпаки. Слабші країни починають боятися, що вони стануть жертвами «першого удару». Тому пальці їхніх лідерів лежать на «червоних кнопках». А загроза того, що випадковість чи помилка може спричинити апокаліпсис, зростає. Світу ледве вдалося уникнути цього ядерного кошмару в часи Холодної війни. Але цього разу може й не пощастити.

Розрив Договору про РСМД лишає Європу особливо уразливою. Росія вже розгорнула ядерні ракети малої дальності, які можуть вдарити по Берліну. Тепер режим Путіна може розробити більше нового озброєння, яке здатне дотягнутися до США, але в першу чергу загрожує кожній точці у Європі.

Але в цей час, громадська думка на континенті антиядерна і антиамериканська водночас. Будь-яка спроба США розмістити ядерні ракети в Європі для стримування Росії може відновити сумбурні суперечки 1980-х років. Американське презирство до європейського пацифізму буде зростати, так само як і європейська недовіра до американського мілітаризму. Розкол між «старою Європою» і країнами на «східному фронті» буде збільшуватися. Що робити, якщо Польща захоче розмістити на своїй території ядерну зброю США, а Німеччина буде проти?

Можна всього цього уникнути. Російські нові ракети не повинні змінити військовий баланс в Європі. Кращі радари і технології спостереження дадуть точну інформацію про те, чим займається Росія. Потрібно використати перевагу НАТО в небі і в морі замість того, щоб намагатися зрівнятися з Москвою і ракетних силах. Можна закрити військові прорахунки, зокрема, вирішити проблеми стратегічного планування і позбутися бюрократичних лабіринтів, які сповільнюють пересування військ в Європі.

Російська реальна перевага у її невійськовому арсеналі, який складається з кібератак, дезінформації, брудних грошей, торгівлі впливом, маніпуляцій з енергетичним експортом і диверсій. Все, що допомагає Кремлю «розділяти і владарювати». Суперечки про ядерну зброю можуть виявитися більш небезпечними, ніж сама зброя.